Періартритом називають захворювання, яке характеризується запаленням навколосуглобових тканин великих суглобів (зв’язок, сухожиль, м’язів, серозних сумок). В багатьох випадках хвороба виникає в людей середнього та похилого віку. Зустрічається серед боксерів, тенісистів та будівельників, токарів і штукатурів.

Найбільш поширеною формою періартриту є періартрит плечового суглоба – плечолопатковий періартрит. Це запалення плечових сухожиль та суглобової капсули. Періартрит плечового суглоба у більшості буває правосторонній, але іноді спостерігається і двосторонній. Часто недуга розвивається після удару, травми плеча, падіння на плече або витягнуту руку, може статися і після несподіваного надмірного фізичного навантаження.

Інші причини, які призводять до розвитку такого захворювання: хвороби периферичних судин, хронічні інфекції печінки, жовчного міхура, цукровий діабет і ожиріння, яке є наслідком порушення обміну речовин. На виникнення періартриту впливають ендокринні порушення, які бувають у жінок, які досягли клімактеричного віку.

Симптоми та форми плечолопаткового періартриту

Розрізняють декілька форм плечолопаткового періартрита:

Проста форма періартриту, для неї характерно: наявність слабкого болю, що виникає тільки при рухах руки, з'являються обмеження в рухах руки, хворі не можуть повністю підняти випрямлену руку вгору. Часто біль може проходити самостійно приблизно через місяць, при проведенні лікування кінезітерапією (лікувальною фізкультурою) біль проходить ще швидше.

Гостра форма періартриту виникає як ускладнення невилікуваної простої форми. Характерні симптомами цієї стадії - поява раптового, наростаючого болю, який посилюється вночі. Болі поступово стають настільки сильними, що пацієнт не може заснути. Можна помітити набряк на передній частині плеча. Часто температура тіла підвищується до 37,5 градусів.

Хронічний періартрит характеризується зменшенням болю, який може посилитися тільки в разі невдалих рухів рукою. Якщо не проводити лікування хвороби на цій стадії, то вона переросте у так зване «заморожене плече» або анкілозуючий періартрит.

Така форма періартрита є найнебезпечнішою, вона може розвинутися з хронічної, а може наступити самостійно. На самому початку для цього захворювання характерні тупий біль плеча і шиї, разом з ними з'являється різке погіршення рухливості плеча. Неможливо підняти руку навіть до рівня плеча. У найважчих випадках руку неможливо підняти від стегна.

Як лікувати плечолопатковий періартрит?

Захворювання добре піддається профілактиці та лікуванню методом кінезітерапії.

Спеціальні вправи при періартриті плечового суглоба мають на меті подолати больовий синдром, збільшити рухливість ураженого суглоба, покращити еластичність капсули, сприяти міцності м’язів. Важливо починати робити вправи лише після консультації зі спеціалістом.

Комплексні заняття дозволять значно покращити перебіг захворювання, самопочуття та фізичний стан. Після курсу лікувальної фізкультури біль зникне, а рухливість руки повернеться.