Артроз - це хронічне захворювання суглоба, при якому він поступово втрачає свої рухові функції. Якщо захворювання поширюється на прилеглі кісткові тканини, захворювання діагностується як остеоартроз. Оскільки при цьому відбувається деформація суглоба і навколосуглобових структур (капсули, сухожилля, синовіальних оболонок) діагноз формулюється як деформуючий артроз суглобів.

Таким чином, артроз суглобів - це назва цілої групи захворювань, для яких характерне поступове, повільне руйнування і знерухомлення (анкілоз) суглоба.

Причини артрозу

Артроз традиційно вважається віковим захворюванням - на нього страждають до 85% людей старше 65 років. Як правило, в літньому віці має місце артроз суглоба 2-го ступеня. Однак у 30% чоловіків і жінок перші симптоми артрозу суглобів з'являються в 40-45 років.

Артроз суглобів - це захворювання обміну речовин. Це означає, що першопричиною артрозу є недостатня кількість внутрішньосуглобової рідини чи зміна її властивостей через обмінні або гормональні порушення. Внутрішньосуглобова або синовіальна рідина необхідна як змазка. При її нестачі виникає тертя між поверхнями кісток, покритими гіаліновим хрящем. В результаті хрящ стирається, руйнується, його фрагменти випадають, оголюючи кістку. Через це виникає біль, тугість руху, деформація суглобів та інші симптоми артрозу.

Існує ряд факторів, які значно прискорюють руйнування суглоба при артрозі. Це, в першу чергу, надмірна вага, який відіграє особливу роль у розвитку колінного артрозу (гонартроз), тазостегнового артрозу (коксартроз), а також артрозу гомілковостопного суглоба і дрібних суглобів стоп.

Потрібно відзначити, що надмірна вага сама по собі є характерною ознакою дисбалансу в обміні речовин. Таким чином, причини та провокуючі фактори руйнування суглоба утворюють єдину групу проблем.

Симптоми артрозу суглобів

У розвитку захворювання виділяють три ступені артрозу суглобів:

• симптоми першого ступеня артрозу виникають лише при значних фізичних навантаженнях і мають характер дискомфорту в суглобі, який швидко проходить після відпочинку;
• симптоми артрозу другого ступеня значно серйозніші, перш за все, це біль в суглобі, що виникає не тільки при навантаженнях, але і при рухах, наприклад, біль в тазостегновому або колінному суглобі відчувається під час ходьби, спуску або підйому по сходах, рухливість суглоба обмежується, з'являється скутість, суглоб поступово деформується, по його краях утворюються кісткові розростання;
• остання третя стадія артрозу проявляється інтенсивними болями, які не вщухають навіть під час спокою і різко посилюються при навантаженнях, обмежуючи руху в суглобі до максимуму.

Болі в суглобі при артрозі відрізняються рядом ознак - це посилення при рухах і навантаженнях, похрустування. Максимальний біль відчувається після початку руху, а також посилюється при змінах погоди, на холоді, при високій вологості, вогкості.

Профілактика артрозу

Профілактика артрозу досить проста і доступна практично всім незалежно від статі та віку. Перш за все необхідно обачніше підходити до вибору фізичних навантажень, уникати надто різких рухів. Та, обов'язково, - слідкувати за власною вагою, щоб не мати зайвих кілограм, які перевантажують суглоби.

Артроз з'являється і в тих випадках, коли застосовують розтяжки для збільшення рухливості суглобів. Але при припиненні занять спортом м'язи слабшають, а суглоб залишається розхитаним, з'являються остеофіти.

Факторами ризику в розвитку артрозу можуть бути також спадковість і високий зріст, оскільки перевантаження в точках опори дуже велике.

Лікувальні рухові вправи при артрозі

Серед терапевтичних засобів, які застосовуються при артрозах, варто назвати, перш за все, методику кінезотерапії. Вправи, які використовуються за даної методики, знижують гострі та хронічні болі, лікують супутній синовіїт і функціональні порушення.

Кінезотерапія (лікування рухом) переслідує ряд завдань. Перш за все тренування сили м'язових груп, що оточують суглоби. Для цього розроблена ізодинамічна, ізометрична та ізокінетична техніка вправ. Ці вправи необхідні для мобілізації обмеженого руху суглоба, профілактики та усунення контрактур (стійкого обмеження нормальної рухливості). При цьому використовуються не тільки активні, але і пасивні рухи, силу і тривалість яких потрібно регулювати. Дуже важливо, щоб вправи не викликали больових відчуттів. Згодом напрацьовуються оптимальні навантаження, вправи на координацію рухів і підтримку нормальної ваги, задля підвищення безпеки і витривалості рухів. Варто спробувати «сухі» вправи або повторити їх в теплій воді, що значно полегшує виконання. Рухи суглобів, по-перше, сприяють виробленню суглобової рідини, що забезпечує живлення хряща, покращують обмінні процеси в суглобі і перешкоджають розвитку артрозу. По-друге, допомагають розтягуванню капсули суглоба і оточуючих м'язів, задіяних в патологічний процес. По-третє, систематичні рухові вправи покращують загальне самопочуття.